дрімучий

дрімучий: -а, -е.

1) Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). || Дуже буйний, розкішний, густо порослий.

2) рідко. Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності.

3) ірон. Цілковитий, повний.

4) перен., ірон. Мудрований, незрозумілий, складний.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

дрімучий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дрімучість — чості, ж. Абстр. ім. до дрімучий … Український тлумачний словник
пуща — і, ж. Великий, густий, дрімучий ліс; хащі. || перен. Глушина, відлюдне місце … Український тлумачний словник
ліс — 1) (велика площа землі, заросла деревами й кущами), бір; сосняк, соснина (сосновий ліс); гай; переліс(ок) (невеликий ліс); діброва, дубняк, дубина (листяний ліс, у якому переважає дуб); пуща, хащі (великий густий, дрімучий ліс), нетрі… … Словник синонімів української мови
дримучий — ча, че, Рс. Дрімучий, дуже старий густий і непрохідний. Далеко за селом тягнув ся дримучий ліс … Словник лемківскої говірки

Словари и энциклопедии на Академике