дрімучий

дрімучий
-а, -е.
1) Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). || Дуже буйний, розкішний, густо порослий.
2) рідко. Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності.
3) ірон. Цілковитий, повний.
4) перен., ірон. Мудрований, незрозумілий, складний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "дрімучий" в других словарях:

  • дрімучий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • дрімучість — чості, ж. Абстр. ім. до дрімучий …   Український тлумачний словник

  • пуща — і, ж. Великий, густий, дрімучий ліс; хащі. || перен. Глушина, відлюдне місце …   Український тлумачний словник

  • ліс — 1) (велика площа землі, заросла деревами й кущами), бір; сосняк, соснина (сосновий ліс); гай; переліс(ок) (невеликий ліс); діброва, дубняк, дубина (листяний ліс, у якому переважає дуб); пуща, хащі (великий густий, дрімучий ліс), нетрі… …   Словник синонімів української мови

  • дримучий — ча, че, Рс. Дрімучий, дуже старий густий і непрохідний. Далеко за селом тягнув ся дримучий ліс …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»